Віруймо на спасіння душі


22 то приступімо з щирим серцем,
у повноті віри, окропивши серця
від сумління лукавого та обмивши
тіла чистою водою!
23 Тримаймо непохитне визнання
надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.
24 І уважаймо один за одним для
заохоти до любови й добрих учинків.
26 бо як грішимо самовільно,
одержавши пізнання правди то вже
за гріхи не знаходиться жертви,
27 а страшливе якесь сподівання суду
та гнів палаючий, що має пожерти
противників.
28 хто відкидає Закона Мойсея,
такий немилосердно вмирає
«при двох чи трьох свідках», -
29 скільки ж більшої муки, -
додумайтеся? – заслуговує той,
хто потоптав Сина Божого, і хто
кров заповіту, за нею освячений,
за звичайну вважав, і хто Духа
благодаті зневажив!
39 Ми ж не з тих, хто хитається
на загибель, але віруємо на спасіння
душі.
(Посл.Св.Ап.Павла Євр.(10: 22-29,39))
Не варто віру зневажати,
Бо Бога маємо пізнати,
Пізнати можна лише в вірі,
Випробування віри - в ділі.
Діла це вчинки добрі і любов,
Бо це основа всіх основ.
Надія наша непохитна,
Бо вірний Той, хто обіцяв,
А для окроплення - вода питна,
Хай знає кожен, хто не знав.
Гріх самовільний є страшним,
Бо жертви він вже не находить
І не топчіться ви над Ним,
Таке бо вам із рук не сходить.
А Духа благодаті зневажати гріх,
Зневага ця є без прощення,
А ось хто полюбити Бога зміг,
Тому і буде вічне бо спасення.
Тому ми не із тих що є непевні,
Бо не хитаємося на загибель в вірі
І віруємо й будемо спасенні,
Бог випробовує таких у ділі.