Наростання протестів зменшує владі Зеленського поле для маневрів (огляд преси)

Із наростанням протестів поле для маневрів у влади зменшується, констатує газета «День». Автор статті публіцист Андрій Булґаров згадує, що напередодні 14 жовтня влада намагалася дискредитувати протести, розповідаючи про те, що учасників акції хтось збирає за гроші і підбурює на провокації. Дуже добре, що окремі представники влади вчасно схаменулися і навіть вибачилися перед ветеранами. Тож можна вважати, що влада почула голоси патріотів і принаймні спробує не наражатися на чергову порцію критики, щодо дій із врегулювання ситуації на сході України. Однак у автора є великі побоювання, що подальшим інструментом виправдання своїх дій Офіс президента може зробити саме сегментування протесту. Мовляв, радикально налаштовані були, їх не мало, але й небагато, до того ж вони всі «націоналісти», а відтак більшість населення України їх не підтримує. І це дуже хибна та вкрай небезпечна позиція, наголошує дописувач. Стаття називається «Три ходи і спільні гасла».

Об этом сообщает http://web-gorod.net

Київ, 14 жовтня 2019 року
Київ, 14 жовтня 2019 року

В Україні біля керма останнє радянське покоління. Чи здатне воно вийти «за межі», аналізує автор статті в газеті «День» Сергій Грабовський. Він вважає, що в керівництві Зе-команди, яка в абсолютній більшості, включно зі своїм лідером, належить до останнього радянського покоління, чимало осіб, як вони самі кажуть, «російської культури». Навряд чи це культура Герцена й Чехова, Войновича й Сахарова. Російська культура – це також не лише Алла Пугачова та Євгеній Петросян. Це – Йосиф Сталін і Володимир Путін. Адже будь-яка цілісна культура включає в себе культуру політичну. Телесеріал «Слуга народу» автор вважає російсько-радянським за ідеологією. В ньому президент України, якого грає Зеленський, виглядає таким одноосібним правителем, якому в мудрій діяльності заважає парламент. Цей президент розриває відносини із західними фінансовими інституціями, які, мовляв, тільки й мріють поставити на коліна Україну, та після того, як «вороги народу» скидають його, повертається до влади та «зшиває» країну, яка без нього встигла розпастися на частини. Натомість російський імперіалізм і неоколоніалізм у серіалі відсутні. І це, як вважає дописувач, закономірно. Стаття називається «Геть від Москви!». Але…».

Альтернативою «формулі Штайнмаєра» є повна мобілізація. Тоді забирається третина бюджету з пенсій, зарплат, медичного страхування і віддається армії. Про це заявив глава МЗС України Вадим Пристайко. Коментує його слова в «Газеті по-українськи» експерт-міжнародник Олексій Куроп’ятник. Він переконує, що через протести Пристайко мусить переконувати, що «формула Штайнмаєра» може бути дієвим інструментом досягнення миру. Але для початку її реалізації треба, щоб бойовики витримали режим тиші тиждень. Умову не виконують. Ключі від миру в Кремлі, наголошує експерт. І Путін хоче, щоб війна на Донбасі тривала. Не факт, що нова українська влада усвідомлює – «формула Штайнмаєра» нездійсненна. «Нормандський формат» – не для серйозних перемовин, пише далі автор. Там фіксують документально на найвищому рівні те, про що домовилися напередодні. Зараз Києву нічого підписувати, попередніх рішень між Україною та Росією щодо війни на Донбасі немає. Тому не варто покладати великі надії на цю зустріч. З іншого боку, миротворча місія на Донбасі зараз теж не реалістична. Це надто дорога річ. І навряд чи світова спільнота на неї погодиться. Про це йдеться в матеріалі «Ключі від миру в Кремлі. «Формула Штайнмаєра» нездійсненна».

Інтрига навколо програми співпраці України з Міжнародним валютним фондом тільки загострюється, констатує газета «Україна молода». У Нацбанку днями заявили: виною всьому амбіції олігарха Ігоря Коломойського, якого вважають близьким до президента Володимира Зеленського і який, за їхньою інформацією, прагне повернути собі контроль над націоналізованим «ПриватБанком». Тим часом сам Зеленський заявляє інше, мовляв, точка зіткнення з донорами – їхнє бажання впливати на зростання ціни на газ в Україні. Чи вдасться українській владі «пройти між краплями» стосунків з головним фінансовим донором Києва, стане зрозуміло вже днями. Адже українська делегація вирушає до США для участі у щорічних зборах Світового банку і МВФ, де продовжить переговори про нову програму для України. Заголовок статті – «Під тінню Коломойського».





Джерело статті: “https://www.radiosvoboda.org/a/30218419.html”